Характеристика героев сказки приключения тома сойера. Характеристика Тома Сойера. Том Сойер - обычный ребенок из благополучной семьи

Томас "Том" Сойер то и дело попадает в различные передряги. Отправляясь на поиски клада, Том своими глазами видит, как совершается убийство. Впоследствии он помогает властям разоблачить преступника. Он убегает из дома и живет на необитаемом острове. Он "гуляет" на собственных же похоронах. Три дня и три ночи голодный Сойер скитается по пещере и находит выход только благодаря своему неиссякаемому оптимизму…

Сойер – главный герой романа Марка Твена (Mark Twain): "Приключения Тома Сойера" ("Adventures of Tom Sawyer") 1876-го. Сойер также появляется в трех других романах Твена: "Приключения Гекльберри Финна" ("Adventures of Huckleberry Finn") 1884-го, "Том Сойер за границей" ("Tom Sawyer Abroad")1894-го и "Том Сойер – сыщик" ("Tom Sawyer, Detective") 1896-го.

Сойер участвует в действиях, по крайней мере, трех незаконченных произведений Твена: "Гек и Том среди индейцев" ("Huck and Tom Among the Indians"), "На школьном холме" ("Schoolhouse Hill") и "Заговор Тома Сойера" ("Tom Sawyer"s Conspiracy"). Все три эти работы были опубликованы после смерти писателя, однако только в "Заговоре Тома Сойера" сюжет изложен полностью. От двух других книг Сойер отрекся, написав всего по паре-тройке глав для каждой из них.

Вероятно, свое имя литературный персонаж получил в честь реально существовавшего Тома Сойера, жизнерадостного и видного пожарного, с которым Твен познакомился в Сан-Франциско (San Francisco, California), где писатель работал репортером в газете "San Francisco Call". Твен слушал забавные истории пожарного Сойера о его юности с огромным интересом и время от времени что-то записывал в свой блокнот. Сойер заявил, что в один прекрасный день Твен подошел к нему и сказал, что собирается рассказать о днях жизни Сойера в своей книжке. Пожарный согласился, но только при условии, что его имя не будет запятнано на страницах романа.

Твен же признался, что создавал образ персонажа, складывая воедино характеры трех людей. Двумя другими были Джон Б. Бриггс (John B. Briggs), скончавшийся в 1907-м, и Уильям Боуэн (William Bowen), умерший в 1893-м. В качестве третьего реального образа Твен выбрал самого себя. Затем еще позднее писатель поменял свои "показания", и утверждал, что Том Сойер – полностью плод его воображения. На этот выпад Роберт Грэйсмит (Robert Graysmith) заявил, что Твену, великому апроприатору, просто нравилось притворяться, что его персонажи вытекали целиком и полностью из его богатого воображения.

Как бы то ни было, на страницах романов Том предстает полным энергии и остроумия мальчиком, только-только начавшим идти по тропе подросткового возраста. Предприимчивый Сойер остался сиротой, и его воспитанием занимается тетя Полли (Polly), суровая и чопорная христианка. Полли – сестра покойной матери Тома – изучила Святое Писание, в котором обнаружила, что не наказывать ребенка и "жалеть розги", означает намеренно портить его характер. На воспитании у тетушки Тома были также его сводный брат Сид (Sid) и кузина Мэри (Mary). Прикидывающийся паинькой Сид готов при любом случае донести на Тома, тогда как Мэри отличают доброта и терпеливость. Об отце Сойера не упоминается ничего. Однако у Тома есть еще одна тетка, Салли Фелпс (Sally Phelps), живущая в Пайксвилле (Pikesville).

Из романов Твена выясняется, что лучшие друзья Сойера – Джо Харпер (Joe Harper) и Гекльберри Финн. В "Приключениях Тома Сойера" писатель раскрывает, что Том страстно влюблен в свою одноклассницу Ребекку "Бекки" Тэтчер (Rebecca "Becky" Thatcher). Твен наделяет своего героя, беззаботного мальчика с веснушками и штанами на помочах, склонностью к приключениям и авантюрам. Сойер, как большинство ребят-сорванцов, вовсе не хочет прокисать в школе, а жаждет романтики – жаждет продемонстрировать читателю, каким замечательным было детство в середине 19-го века.

Сочинение

1. Марк Твен как создатель неповторимого образа.
2. Достоинства и недостатки героя.
3. Том Сойер - один из самых любимых героев в мировой литературе.

Пожалуй, нет в мире мало-мальски грамотного человека, который не читал бы романа знаменитого американского прозаика М. Твена. Он создал немало замечательных произведений, таких как «Приключение Гекльберри Финна», «Принц и нищий», «Жанна Д`Арк» и другие. Но именно «Приключения Тома Сойера» лучше всего знают и любят взрослые и юные читатели во всем мире. В чем же секрет такой большой и длительной популярности? Мне кажется, что он заключается в огромной обаянии, которым талантливое перо автора наделило образ этого беспокойного неугомонного мальчишку.

В мировой литературе существует великое множество образов мальчишек - искателей приключений, но герой Твена - неповторим и своеобразен. На первый взгляд это совершенно обычный мальчишка из маленького провинциального американского городка. Подобно тысячам и миллионам своих соседей Том не любит выполнять домашние обязанности, терпеть не может посещать школу, предпочитает нарядному костюму потертую одежду, а что до обуви, то и вовсе старается обходиться без нее. Посещение же церкви и в особенности воскресной школы являются для него настоящей пыткой. У Тома масса друзей - таких же шалопаев, как и он сам. Его неглупая голова постоянно забита всевозможными фантазиями и выдумками. Скорее всего, если бы родители мальчика были живы, он рос бы более послушным и менее своенравным. Старой деве - тетушке Полли - при всем ее старании никак не удавалось совладать с непоседливым племянником, вверенным ее заботам. Но именно эта свобода позволила Тому оставаться искренним, непосредственным, органичным существом. Разумеется, ему присуще лукавство, он безо всяких угрызений совести может солгать, «стянуть» лакомство без разрешения, но при всем этом, на него почти невозможно рассердиться.

На первый взгляд, Том Сойер - такой же рядовой мальчуган, как и большинство его сверстников. И все же - особенный герой, поскольку Твен наделил его всеми самыми замечательными качествами, которые только могут быть присущи подростку.

Том нежно любит тетушку Полли. Не умея усмирять свои наклонности мальчик тем не менее переживает, если видит, что доставляет тете беспокойство и огорчение. Тому свойственно чувство справедливости. От не терпит притворства, ханжества, неискренности. Именно поэтому послушный братец Сид часто становится объектом неприязни Тома. Порой на мальчика находит желание стать хорошим, «правильным» ребенком, не его вина, что ему чаще всего не удается обуздать свой неуемный нрав. Со всеми мальчишками на свете Тома Сойера роднит то, что он не терпит скуки, рутины, однообразия. Зубрежке, унылому нахождению на церковной службе он всегда предпочтет порку или другое физическое наказание. Это живая, впечатлительная натура с богатым воображением.

Далеко не всякий взрослый человек способен признавать свою неправоту, Тому же это под силу. Раскаявшись в своем побеге из дома, мальчик убеждает друзей вернуться в город.

У Тома Сойера множество незаурядных, черт характера. Одна из них - его предприимчивость. Эпизод с забором недаром стал хрестоматийным. Здесь мальчик проявляет недюжинные способности психолога, организатора. Лидерские качества вообще присущи Тому. Ему без труда удается вдохновлять на рискованные поступки своих менее изобретательных и храбрых приятелей. Том способен от всего сердца сочувствовать тем, кто незаслуженно терпит обиду, несправедливость. Несмотря на свой страх перед индейцем Джо, Том вместе со своим закадычным другом Гекльберри Финном, рискуя жизнью, выручает незадачливого Мэффа Поттера, дав показания в суде. На такой смелый поступок, совершенный сочувствующим мальчиком, способен далеко не каждый взрослый человек. Это, на мой взгляд, настоящий героизм.

Другой эпизод, показывающий нам Тома с самой лучшей стороны, - страницы о том, как он заблудился в пещере с Бекки Тэтчер. Мальчику удалось сохранить хладнокровие, найти выход, при этом еще постоянно поддерживая, утешая и подбадривая девочку. В финале Том и помогает обезвредить шайку бандитов, спасти жизнь добропорядочной горожанки.

Автор вознаграждает своего героя - Том становится богачом, героической личностью, заслуживает уважение самых видных горожан. Однако даже это, последнее, испытание мальчик проходит с блеском. Он не становится заносчивым, не кичится своим героизмом и богатством. Это по-прежнему непосредственный, полный обаяния подросток.

Прощаясь с ним, читатель остается убежден, что Том Сойер сохранит все свои лучшие качества, станет прекрасным человеком и превратившись в взрослого мужчину, совершит еще немало замечательных поступков.

Другие сочинения по этому произведению

Образы героев в повести Марка Твена «Приключения Тома Сойера» Мое отношение к главному герою романа Марка Твена «Приключения Тома Сойера» Приключения "Тома Сойера" Марк Твен – художественный анализ Солнечный мир детства в романе Марка Твена «Приключения Тома Сойера»

1. Марк Твен как создатель неповторимого образа.
2. Достоинства и недостатки героя.
3. Том Сойер — один из самых любимых героев в мировой литературе.

В мировой литературе существует великое множество образов мальчишек — искателей приключений, но герой Твена — неповторим и своеобразен. На первый взгляд это совершенно обычный мальчишка из маленького провинциального американского городка. Подобно тысячам и миллионам своих соседей Том не любит выполнять домашние обязанности, терпеть не может посещать школу, предпочитает нарядному костюму потертую одежду, а что до обуви, то и вовсе старается обходиться без нее. Посещение же церкви и в особенности воскресной школы являются для него настоящей пыткой. У Тома масса друзей — таких же шалопаев, как и он сам. Его неглупая голова постоянно забита всевозможными фантазиями и выдумками. Скорее всего, если бы родители мальчика были живы, он рос бы более послушным и менее своенравным. Старой деве — тетушке Полли — при всем ее старании никак не удавалось совладать с непоседливым племянником, вверенным ее заботам. Но именно эта свобода позволила Тому оставаться искренним, непосредственным, органичным существом. Разумеется, ему присуще лукавство, он безо всяких угрызений совести может солгать, «стянуть» лакомство без разрешения, но при всем этом, на него почти невозможно рассердиться.

На первый взгляд, Том Сойер — такой же рядовой мальчуган, как и большинство его сверстников. И все же — особенный герой, поскольку Твен наделил его всеми самыми замечательными качествами, которые только могут быть присущи подростку.

У Тома Сойера множество незаурядных, черт характера. Одна из них — его предприимчивость. Эпизод с забором недаром стал хрестоматийным. Здесь мальчик проявляет недюжинные способности психолога, организатора. Лидерские качества вообще присущи Тому. Ему без труда удается вдохновлять на рискованные поступки своих менее изобретательных и храбрых приятелей. Том способен от всего сердца сочувствовать тем, кто незаслуженно терпит обиду, несправедливость. Несмотря на свой страх перед индейцем Джо, Том вместе со своим закадычным другом Гекльберри Финном, рискуя жизнью, выручает незадачливого Мэффа Поттера, дав показания в суде. На такой смелый поступок, совершенный сочувствующим мальчиком, способен далеко не каждый взрослый человек. Это, на мой взгляд, настоящий героизм.

Другой эпизод, показывающий нам Тома с самой лучшей стороны, — страницы о том, как он заблудился в пещере с Бекки Тэтчер. Мальчику удалось сохранить хладнокровие, найти выход, при этом еще постоянно поддерживая, утешая и подбадривая девочку. В финале Том и помогает обезвредить шайку бандитов, спасти жизнь добропорядочной горожанки.

Автор вознаграждает своего героя — Том становится богачом, героической личностью, заслуживает уважение самых видных горожан. Однако даже это, последнее, испытание мальчик проходит с блеском. Он не становится заносчивым, не кичится своим героизмом и богатством. Это по-прежнему непосредственный, полный обаяния подросток.

Біографія та цікаві факти з життя Тома

Том Сойєр - герой романів Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» (1876) та «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884). Цей персонаж постає у вигляді дванадцятирічного хлопчика, який є жителем маленького провінційного американського містечка Сейнт-Пітерсбург на Міссісіпі. Він є сиротою, однак його виховує сестра покійної матері, благочестива тітонька Поллі. Хлопчику абсолютно нецікаве те життя, яке тече навколо, але він змушений дотримуватися загальноприйнятих правил: ходити в школу, відвідувати церковну службу по неділях, акуратно одягатися, добре поводитися за столом, рано лягати спати. Не дивно, що він раз у раз порушує ці ненависні правила, чим викликає обурення та гнів суворої тітки.

Риси характеру Тома

Заповзятливості та спритності Тому не позичати. Ну хто ще, отримавши в покарання завдання побілити довжелезний паркан, зміг би повернути справу так, що паркан пофарбують інші хлопчаки, та до того ж сплативши право взяти участь у настільки захопливому заході дитячими «скарбами», наприклад, дохлим щуром. Та й отримати Біблію в нагороду за чудове знання її змісту, на ділі не знаючи жодного рядка, теж далеко не кожен зможе. А ось Том зміг! Розіграти кого-небудь, обдурити, придумати що-небудь незвичайне - це стихія Тома. Багато читаючи, він прагне і власне життя зробити таким самим яскравим, як і життя героїв книжкових романів. Він пускається в «любовні пригоди», влаштовує гри в індіанців, піратів, розбійників. В які тільки ситуації ні потрапляє Том завдяки своїй кипучій енергії: то вночі на цвинтарі стає свідком вбивства, то присутній на власному похороні.

Том Сойєр - герой свого часу?

Том Сойєр - у міру хуліганський трієчник, раздолбай і неслух. Але при цьому мужній і добросердий хлопчина: згадаймо, як він абсолютно безкорисливо врятував від незаслуженої петлі нешкідливого п’яницю Мефа Поттера й не побоявся при цьому накликати на себе гнів місцевого відморозка на прізвисько Індіанець Джо. Це не єдиний героїчний вчинок в житті Тома. Він також здатний поводитися як справжній джентльмен. Наприклад, коли бере на себе провину Беккі Тетчер - дівчинки, за якою ніяково намагається доглядати - і витримує прочуханку вчителя.

Він привабливий хлопець, цей Том Сойєр, але він дитя свого часу, свого міста, тому звик жити подвійним життям. Коли треба, він цілком здатний прийняти образ хлопчика з пристойної сім’ї, розуміючи, що так чинять усі. Уявлення Тома про моральність по-дитячому невизначені, але він аж ніяк не зазіхає на суспільні норми.

Отже, історія Тома Сойєра - це сонячні спогади про щасливе дитинство, яким і відповідає образ головного героя оповідання. «Але ж Том Сойєр просто псалом, перекладений прозою, щоб надати йому більш мирську зовнішність», – писав Марк Твен в кінці 1880-х рр. До цього часу він вже цілком усвідомлював, що ідилія в Америці існувала тільки для хлопчиків у віці Тома Сойєра та зникала разом з їхнім дитинством.

Анкета-характеристика Тома Сойєра

Ім’я: Том Сойєр

Герой книжки: «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена

Вік: 10-12 років

Національність: американець

Освіта: звичайна школа, недільна школа

Батьки: сирота, виховує тітка Поллі

Портрет: хитрий та розумний хлопчик, який закоханий в дівчинку Беккі Тетчер. Оскільки він відвідує недільну школу, то поклявся ніколи не обманювати.

Ставлення до друзів: відданий у дружбі.

Пригоди: фарбування паркану, становлення свідком бійки на цвинтарі, суд, блукання в печері разом з Беккі Тетчер.

Характеристика та опис Тома Сойєра

Які риси характеру притаманні Тому Сойєру? Як позитивні, так і негативні, адже Том - звичайний хлопчисько, якому властиві не тільки гідності, а й недоліки.

Позитивні риси характеру Тома

життєрадісність, оптимізм
заповзятливість
наявність гарних організаторських здібностей
енергійність
винахідливість
доброта
щирість
співчутливість
шляхетність душі
романтичність
витримка, витривалість
мужність, відвага, хоробрість
порядність
вміння орієнтуватися та знаходити вихід у складних ситуаціях
дотепність
кмітливість
тямущість
справедливість
вміння жартувати
начитаність

Негативні риси характеру Тома

неслухняність
схильність до хуліганства
надмірна самовпевненість
безпечність
легковажність
схильність до ризикованої поведінки
здатність до здійснення відчайдушних вчинків
байдужість до переживань рідних
наявність шкідливих звичок (паління)

Нейтральні риси характеру Тома

хитрість
схильність до фантазування, мрійливість

Порівняльна характеристика Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна (Гека)

№	Характеристика	Том	Гек
1	Зовнішній вигляд	Чистий, охайний	«Не треба було ні митися, ні одягати чисту білизну»
2	Спільні риси характеру		Добрий, щирий, веселий, життєрадісний, терплячий, справедливий, співчутливий, кмітливий, винахідливий, сміливий
3	Відмінні риси характеру	Заповзятий, грайливий, хвалько, безтурботний	Безпритульний, бідний, самостійний
4	Соціальне становище	Сирота, живе в родині, має тітку, брата та сестру, вважався з «порядної родини»	Не має родини, батько - п’яниця, вважався неблагонадійним, «поганим хлопчиськом»
5	Матеріальне становище	Мешкає в будинку, чисто одягнений, має їжу	Живе в порожніх діжках, одягається в мотлох з плеча дорослих, їсть те, що дають добрі люди або ловить рибу
6	Виховання	«Добре вихований», ходить до школи та церкви	Невихований, лається, «йому не треба було ходити ані до школи, ані до церкви, йому нікого було слухатися»
7	Мова та вчинки	Ввічлива, спокійна	Лайлива, некультурна, груба
8	Стосунки між хлопчиками	Том завжди товаришував з Геком, не мав від нього таємниць, завжди ділився своїми враженнями, розповідав про пригоди, дотримувався даного слова	Бере Тома з собою в нічні мандри, довіряє йому, ділиться з ним своїми таємницями, дотримується обіцянки мовчання
9	Ставлення до інших		Турботливе, співчутливе, поважливе, прагне допомогти
10	Ставлення інших героїв до хлопчиків	Мешканці містечка поважають Тома, адже він з «порядної родини»; учні класа вважали божевільним через те, що знався з Геком; учитель наказує різками не стільки за запізнення, як за те, що «зупинився на вулиці поговорити з Гекльберрі Фінном»; Меф Поттер вважає найкращим поміж хлопчиків; Беккі Тетчер вважає «великодушним»; суддя Тетчер високої думки про Тома, вважає його «незвичайним хлопчиком»	Всі матері містечка боялися Гекльберрі, забороняли своїм дітям гуляти з ним, його зневажають. Згодом, після врятування вдови Дуглас, Гека стали поважати, вихваляти, відчиняти перед ним двері
11	Авторська характеристика	Байдикує, весело проводить час, невгамовний, сумлінний, терплячий, любить вигадувати та фантазувати	«Романтичний волоцюга», обідранець, не визнає брехні, дотримується слова, скромний

Аналіз роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»

Мабуть, немає в світі більш-менш грамотної людини, яка не читала б роману знаменитого американського прозаїка Марка Твена. Він створив чимало чудових творів, таких як «Пригода Гекльберрі Фінна», «Принц і жебрак», «Жанна Д’арк» та інші. Але саме «Пригоди Тома Сойєра» найкраще знають і люблять дорослі і юні читачі в усьому світі. У чому ж секрет такої великої й тривалої популярності? Мені здається, що він полягає у величезній чарівності, яким талановите перо автора наділило образ цього неспокійного, невгамовного хлопчика.

Образ Тома Сойєра у світовій літературі

У світовій літературі існує безліч образів хлопчаків-шукачів пригод, але герой Твена неповторний і своєрідний. На перший погляд, це абсолютно звичайний хлопчисько з маленького провінційного американського містечка. Подібно тисячам і мільйонам своїх сусідів, Том не любить виконувати домашні обов’язки, терпіти не може відвідувати школу, вважає за краще ошатному костюму потертий одяг, а щодо взуття, то і зовсім намагається обходитися без нього. Відвідування ж церкви, і особливо недільної школи, для нього є справжніми тортурами.

У Тома маса друзів, таких же шалапутів, як і він сам. Його недурна голова постійно забита всілякими фантазіями й вигадками. Швидше за все, якби батьки хлопчика були живі, він ріс би більш слухняним і менш норовливим. Старій діві тітоньці Поллі, при всьому її намаганні, ніяк не вдавалося впоратися з непосидючим племінником, довіреним її турботам. Але саме ця свобода дозволила Тому залишатися щирим, безпосереднім, органічним підлітком. Зрозуміло, йому притаманне лукавство, він без жодних докорів сумління може збрехати, «стягнути» ласощі без дозволу, але при всьому цьому, на нього майже неможливо розсердитися.

Том - особливий герой

На перший погляд, Том Сойєр такий же рядовий хлопчина, як і більшість його однолітків. І все ж, він є особливим героєм, оскільки Твен наділив його всіма найчудовішими якостями, які тільки можуть бути притаманні підлітку.

Том ніжно любить тітоньку Поллі. Не вміючи втихомирювати свої нахили, хлопчик, проте, переживає, якщо бачить, що доставляє тітці занепокоєння та засмучення. Тому властиве почуття справедливості. Від не терпить облуди, лицемірства, нещирості. Саме тому слухняний братик Сід часто стає об’єктом неприязні Тома. Часом на хлопчика знаходить бажання стати доброю, «правильною» дитиною, не його вина, що йому найчастіше не вдається приборкати свій невгамовний характер. З усіма хлопцями на світі Тома Сойєра ріднить те, що він не терпить нудьги, рутини, одноманітності. Зубріння, смутному знаходженню на церковній службі він завжди вважатиме за краще порку або інше фізичне покарання. Це жива, вразлива натура з багатою уявою. Далеко не всякий дорослий чоловік здатний визнавати свою неправоту, Тому ж це під силу. Розкаявшись в своїй втечі з дому, хлопчик переконує друзів повернутися в місто.

Образ Тома Сойєра

У Тома Сойєра безліч непересічних рис характеру. Одна з них - його підприємливість. Епізод з забором недарма став хрестоматійним. Тут хлопчик проявляє незвичайні здібності психолога, організатора. Лідерські якості взагалі властиві Тому. Йому легко вдається надихати на ризиковані вчинки своїх менш винахідливих і хоробрих приятелів. Том здатний від щирого серця співчувати тим, хто незаслужено терпить образу, несправедливість. Попри страх перед індіанцем Джо, Том разом зі своїм нерозлучним другом Гекльберрі Фінном, ризикуючи життям, рятує невдачливого Меффа Поттера, давши свідчення в суді. На такий сміливий вчинок, що здійснив сповнений співчуття хлопчик, здатний далеко не кожен дорослий чоловік. Це, на мій погляд, справжній героїзм.

Інший епізод, який показує нам Тома з найкращої сторони, це сторінки про те, як він заблукав у печері з Беккі Тетчер. Хлопчикові вдалося зберегти холоднокровність, знайти вихід, при цьому ще постійно підтримуючи, втішаючи й підбадьорюючи дівчинку. У фіналі Том допомагає знешкодити зграю бандитів і врятувати життя добропорядної городянки.

Висновок

У фіналі автор винагороджує свого героя. Том стає багатієм, героїчною особистістю, заслуговує повагу найвидатніших городян. Однак навіть це, останнє, випробування хлопчик проходить блискуче. Він не стає зарозумілим, не хизується своїм героїзмом і багатством. Це, як і раніше, безпосередній, повний чарівності підліток.

Прощаючись з ним, читач залишається переконаний, що Том Сойєр збереже всі свої кращі риси, стане прекрасною людиною і, перетворившись у дорослого чоловіка, зробить ще чимало чудових вчинків.

Отже, головний герой пригодницької повісті Марка Твена Том Сойєр - простий хлопчик, бешкетник і пустун, його життя повне пригод, світла і радості. Він вміє побачити в буденному незвичайне та отримує задоволення від свого життя. Саме тому він є моїм улюбленим літературним героєм.

Таким чином, через образ Тома Сойєра зобразив самого себе у дитинстві. Оскільки до повісті увійшли події, які колись сталися з майбутнім письменником, її можна назвати автобіографічною..