Что означает согласие на обработку персональных данных. Форма согласия работника на обработку персональных данных. Подписывать ли согласие на обработку персональных данных? Последствия отказа от дачи согласия на обработку персональных данных

Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com

Закон України "Про захист персональних даних" N 2297-VI від 01.06.2010 р., який набравши чинності ще з початку 2011 р., тільки в останні місяці прівернув до себе неабияку увагу. Причиною цьому стало запровадження значних штрафних санкцій за невиконання норм зазначеного нормативно-правового акта, які будуть можуть застосовуватися вже з 1 січня 2012 р.

Саме тому на даний час актуальною проблемою для багатьох підприємств, а також фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, є реєстрація баз персональних даних . Разом з цим, заповнення заяви та подача її на держреєстрацію до Державної служби з питань захисту персональних даних є лише одним пунктом із переліку дій, які мають зробити заявники на шляху до впровадження у себе системи обробки та захисту персональних даних. Володільці баз персональних даних мають розробити внутрішню документацію, отримати згоди від суб"єктів персональних даних, надати останнім у відповідь повідомлення щодо їх прав, взяти з осіб, що мають доступ до персональних даних, зобов"язання щодо нерозголошення інформації, а також забезпечити захист персональних даних у існуючих базах.

На усіх зазначених етапах виникає багато питань, роз"яснюють яснити більшість з яких, опираючись лише на норми Закону N 2297-VI, неможливо. Саме тому дуже доречною стала поява роз"яснення Держслужби з питань захисту персональних даних, яке торкнулося низки проблем.

Мабуть, самим довгоочікуваним стало роз"яснення питання щодо підстав для обробки персональних даних працівника. Зразу ж зазначимо, ЗГОДУ на обробку персональних даних від працівників отримувати НЕ ПОТРІБНО . В даному випадку, відомості щодо персоналу будуть оброблюватися на підставі дозволу, наданого відповідно до закону, а саме - ст. 24 КЗпП виключно для здійснення повноважень володільця бази персональних даних у сфері правовідносин, які виникли в нього з працівником на підставі трудового договору (контракту). Нагадаємо, що у статті 24 КЗпП передбачено, що громадянин при укладенні трудового договору зобов"язання зобов"язаний податі паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку , а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров"я та інші документи .

Увага! Звільнення від необхідності отримання згоди не позбавляє володільця баз персональних даних від обов"язку надання працівнику повідомлення про його права. Нагадаємо, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб"єкта персональних даних є однією з підстав для накладення адмінштрафу у розмірі від 5100 до 6800 грн. (повторно протягом року - 6800-11900 грн.) (ст. 18839 КпАП).

Окремої уваги заслуговує пункт роз"яснення, що стосується ВИМОГ ДО ЗГОДИ суб"єкта персональних даних.

Відповідно, до визначення, наданого у ст. 2 Закону N 2297-VI, згодою суб"єкта персональних даних вважається будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

При цьому, Держслужба, посилаючись на окремі статті вищезазначеного Закону, зазначає, що згода суб"єкта персональних даних на обробку персональних даних винна містити інформацію щодо :

Мети та конкретних цілей обробки персональних даних (ст. 2 Закону N 2297-VI) ;

Обсягу персональних даних (ст. 6 Закону N 2297-VI) ;

Порядку використання персональних даних (ст. 10 Закону N 2297-VI) ;

Порядку поширення персональних даних (ст. 14 Закону N 2297-VI) ;

Порядку доступу до персональних даних третіх осіб (ст. 16 Закону N 2297-VI) .

Не зайвим є розглянуте у роз"ясненнями роз"ясненні питання щодо ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВИ про держреєстрацію бази, а також про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних. Зазначені документи мають містити інформацію про мету обробки персональних даних з визначенням категорії обробки персональних даних.

Метою обробки є забезпечення володільцем бази персональних даних належного здійснення діяльності, визначеної в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих документах, які регулюють його діяльність, та внаслідок якої виникає необхідність у вчиненні будь-якої дії або сукупності дій з обробки персональних даних у базах.

Визначення категорії обробки персональних даних залежить від вимог до обробки персональних даних, які містяться в базах персональних даних заявника. Закон N 2297-VI визначає загальні та особливі вимоги обробки.
Особливі вимоги обробки застосовуються до персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров"я чи статевого життя. Обробка зазначених відомостей дозволена Законом лише у деяких виключних випадках, наприклад, це необхідно для здійснення прав та виконання обов"язків у сфері трудових правовідносин відповідно до закону чи для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги тощо.

Під загальні вимоги до обробки підпадають у сі наявні у суспільному житті персональні дані особи, окрім вищезазначених.

Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяки законодавчо актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" (N 3454-VI від 02.06.2011 р.) з 01.01.2012 р. за ухилення від реєстрації бази персональних даних вони можуть застосовуватися досить значні штрафні санкції - від 8500 грн. до 17000 грн.

Побоюючись відповідальності, володільці баз персональних даних намагаються встигнути до нового року отримати Свідоцтво про держреєстрацію. Поспішаємо повідомити вам приємну новину-достатня буде лише встигнути подати заяву про реєстрацію бази до 1 січня 2012 р . Сам факт такої подачі вже не буде вважатися ухиленням від держреєстрації .

Що стосується контрольних заходів, а саме проведення перевірок, то Держслужба зазначає, що вони будуть виїзними та безвиїзними, а також плановими і позаплановими. План проведення перевірок (планових) буде розміщуватися на веб-сайті Держслужби (www.zpd.gov.ua). А вісь позапланові перевірки будуть проводитись лише за скаргами громадян . При цьому Держслужба наголошує, що відповідна скарга має бути підкріплена документами , що підтверджують порушення у сфері захисту персональних даних.

Увага! Перевірки будуть проводитись лише після затвердження відповідного наказу ( "Про затвердження Положення про порядок здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних" ) , проект якого на даний час проходити громадське обговорення. Наступними кроками до затвердження цього документа стануть погодження у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, а також держреєстрація у Міністерстві юстиції України.

Насамкінець, звернемо вашу увагу на таке повідомлення Держслужби - "Заяви про реєстрацію бази даних Державною службою України з питань захисту персональних даних будуть прийматися також після 1 січня 2012 року " .

---------------------

Роз"яснення Державної служби України з питань захисту персональних даних від 14.12.2011 р.

Відтворення матеріалів у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії «Дінай»

Комментарии

You have no rights to post comments

Следующие материалы:

Зворотна сторона перевірки
Податковий облік ПДВ
Коли і як робити перерахунок ПДФО згідно з ПКУ?
Затверджена нова форма податкової накладної
Проект наказу Мінфіну "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"
Україна повертається в атмосферу податкового свавілля кінця 1990-х років
Відображення вартості торгових патентів у податковому обліку платника податку на прибуток підприємств
Президент підписав закон про видачу фізособам-підприємцям кількох копій ліцензії - на кожну робочу "точку"
Термін подання заяви на спрощену систему до 25 січня
Яким чином визначати доходи і податкові зобов"язання по ПДВ у 2011 р. при отриманні коштів з бюджету за відвантажену у 2010 р. продукцію?
Державна служба з питань захисту персональних даних щодо реєстрації баз персональних даних
Змінено термін подання річної фінансової звітності
Консультаційні центри Києва з роз"яснення внесених змін в спрощену систему оподаткування
Зміна норм законодавства - не причина для виправлення помилки
Для підприємств з оборотом до 3 млн грн обіцяють податкові канікули
Новий єдиний податок набирає чинності з порушенням Податкового кодексу
Розширено сферу обов"язкового застосування міжнародних стандартів фінансової звітності
Як отримати дитячі новорічні подарунки за рахунок коштів ФСС з ТВП?
Рекомендації щодо заповнення заяви про реєстрацію бази персональних даних в електронній формі
Індекс інфляції у листопаді - 100,1%
Візьмеш. Жадібність українських бюрократів шкодить бізнесу більше, ніж інфляція
Держслужба з питань захисту персональних даних розробила процедуру проведення перевірок
Малий бізнес буде довго адаптуватися до податкового законодавства
Малий бізнес став платити вдвічі більше податків, - ДПС
ВАСУ про тягар доказування щодо фіктивності (реальності) господарських операцій
Виправлення помилок з податку на прибуток
Постоїмо за праве діло, або Судова практика щодо анулювання свідоцтв ПДВ
Порядок подання фінансової звітності - новації
Збитки розділили на два. Підприємствам дозволяють включати в звітність.
Добровільна та обов"язкова реєстрація платником ПДВ. Хто має право і як підтвердити обсяги поставок?
Нова форма звіту по травматизму
«El-бухгалтер» нагадує про систему знижок для передплатників

Предыдущие материалы:

Пам"ятка платника податків про ведення обліку господарських операцій в електронному вигляді та подання документів в електронному вигляді до органів ДПС
"Персональний" подарунок
Юридичній особі не потрібно буде подавати державному реєстратору для підтвердження відомостей...
В бухгалтерії зберігається інформація про клієнтів-фізосіб, а в кадровому відділі - про працівників. Чи поширюються вимоги Закону про захист персональних даних на таку інформацію?
Нагадування фізичним особам-підприємцям про зобов"язання перед Пенсійним фондом
Президент підписав держбюджет-2012
Єдиний податок 2012 та ЄСВ: доведеться платити більше
Перерахунок ПДФО за результатами року
Зміни та нововведення з 01.01.2012 р. по ПДФО
Форма 20-ОПП
Шість законів, які змінять бізнес з 1 січня 2012 року

У століття інформації та інтернет-простору дані передаються і поширюються з небаченою досі швидкістю. Соціальні мережі підливають масла у вогонь, роблячи особисті дані користувачів практично загальнодоступними. Але чи завжди сам власник згоден з тим, що відомості про нього збирають, вивчають, зберігають і передають?

Персональні дані: що до них відноситься?

Відомості про особу настільки важливі і значущі, що законодавець вирішив, нарешті, юридично врегулювати цю сферу і визначив персональні дані як інформацію про особу, що її ідентифікує.

Сюди відносяться:

ім`я по батькові прізвище;
місце проживання;
Дата та місце народження.

Окремий правовий режим встановлений для відомостей, що становлять ризик для прав і свобод суб`єкта персональних даних і включають відомості про:

расове або етнічне походження;
національності;
релігійних та світоглядних поглядах;
членство в політичних партіях і профспілках;
притягнення до кримінальної відповідальності;
здоров`я, статевого життя, біометричних та генетичних даних.

До персональних відносяться паспортні та інші реєстраційні відомості, дані про сімейний або майновий стан (за винятком державних службовців) і багато інших, так як їх перелік законодавцем не обмежений.

Законом встановлено і форма згоди на обробку персональних даних. Такий дозвіл оформляється письмово, щоб бути впевненим в безумовному згодою власника інформації.

У чому полягає обробка персональних даних?

Кожен громадянин може знайомитися з відомостями про іншу особу як за родом роботи, так і в процесі неофіційного спілкування, читаючи газети або переглядаючи інтернет-сторінки. Таке ознайомлення означає обробку персональних даних: прочитав, почув, дізнався - і, можливо, забув. Або просто взяв на замітку.

Якщо ж інформація про особу збирається для подальшої систематизації, використання, передачі або зберігання - це вже обробка особистих даних. Такий процедурою займаються, наприклад, поліклініки або школи: отримані дані реєструються, заносяться в бази і каталоги, класифікуються для подальшого використання в своїх статутних цілях.

Журналіст, письменник або може обробляти особисту інформацію виключно в творчих цілях без дотримання юридичних норм.

Обмеження на обробку особистої інформації

Збір та обробка персональних даних допускаються виключно для виконання статутних завдань і досягнення встановленої мети. Наприклад, поліклініка може використовувати отриману від пацієнтів особисту інформацію тільки для надання медичної допомоги зазначеним особам.

Цілі масиви з особистою інформацією обробляють страхові компанії, турагентства, транспортні підприємства, та інші подібні юридичні особи. Зазначені організації можуть користуватися такою інформацією лише для виконання своїх завдань перед споживачем і не мають права збирати відомостей більше, ніж це необхідно для конкретної ситуації.

Не можна збирати дані, які можуть загрожувати прав і свобод особи, якщо такі відомості не надано самою особою, наприклад, член політичної партії представив відомості про себе безпосередньо партійної організації.

Хто має право обробляти відомості про особу?

Проводити будь-які дії з персональними даними може виключно той, кому власник даних дав згоду.

Бувають і винятки з правил, наприклад, слідчі органи можуть обробляти інформацію про обвинуваченого без його згоди. Таке право слідчого викликано необхідністю захисту суспільних інтересів та виконанням ним своїх посадових обов`язків.

Податкові, пенсійні органи також виробляють різні операції з особистою інформацією не тільки для виконання своїх обов`язків, а й для забезпечення прав громадян.

Мобільні оператори мають чималим об`ємом анкетних даних про абонентів. Зрозуміло, таку інформацію вони можуть використовувати тільки для надання якісної мобільного зв`язку користувачеві.

Персональні дані на роботі

Найчастіше особисту інформацію надають при працевлаштуванні. Законом встановлено перелік обов`язкових відомостей про працівника, без яких прийом на роботу неможливий:

ім`я по батькові прізвище;
дата народження;
місце проживання;
серія, номер, дата видачі паспорта;
реєстраційні податкові та страхові номери;
сімейний стан;
стан здоров`я та деякі інші відомості.

З отриманням зазначених даних закон пов`язує певні правові наслідки з оплати праці, надання відпусток, пільг і багатьох інших питань.

Зрозуміло, кожен громадянин може відмовитися від розголошення відомостей про себе, але в цьому випадку роботодавець отримує право відмовити йому в прийомі на роботу - така правова взаємозв`язок. Найчастіше проблем при оформленні не виникає, так як працівник добровільно надає потрібну інформацію.

Втім, слід пам`ятати, що роботодавець не має права на операції з даними працівника про національну чи партійної приналежності, релігійних поглядах та деяких інших.

Що таке згоду на обробку персональних даних?

Дозвіл власника персональних даних на їх обробку зазвичай оформляється в письмовій формі, в тому числі і при працевлаштуванні.

Навчені гірким досвідом або просто обережні компанії просять споживачів підписати відповідні заяви при оформленні дисконтних карт і участі в акціях- поліклініки, школи, вузи та інші установи також розробили типове згоду на обробку персональних даних.

Зразок перед підписанням слід уважно вивчити і переконатися, що запитувана інформація дійсно необхідна конкретній особі. Письмова форма згоди на обробку персональних даних дозволяє підтвердити добру волю власника.

Застереження про персональні дані вносяться практично в усі договори: господарські, трудові, споживчі, адже у справі дотримання закону краще трохи перестаратися, ніж недоглядеть.

письмове оформлення

Нижче приведена письмова форма згоди працівника на обробку персональних даних.

Директору заводу «Сільгоспмаш»

Іванову І. І.

тракториста цеху механізації

Арістова Олега Аркадійовича.

Місце складання.

Даною заявою даю письмовий дозвіл на збір, обробку, використання і зберігання даних щодо моєї особи, в межах, необхідних для забезпечення моїх трудових і соціальних прав, оплати встановлених податків, зборів та інших обов`язкових платежів, внесення обов`язкових внесків до державних фондів, а також для інших цілей, що випливають із трудових і суміжних з ними правовідносин між мною і роботодавцем і в межах, передбачених чинним законодавством.

Роботодавець має право передавати мої персональні дані третім особам тільки у випадках, прямо встановлених законом.

Згода на збір та обробку персональних даних працівник зазвичай підписує при оформленні на роботу і наданні всіх необхідних документів. Має сенс зажадати від нього таку заяву до підписання наказу про прийом на роботу.

Згода на обробку персональних даних: зразок

Одним з нестандартних варіантів в сфері обробки особистих даних стає видача батьками згоди освітній установі на операції з особистими даними їх неповнолітньої дитини. Зрозуміло, школа змушена використовувати відомості про дітей і їх батьків для надання освітніх послуг. Видати такий дозвіл мають право батьки як законні представники неповнолітніх дітей.

Порада юриста: про згоду на обробку персональних даних дитини слід питати обох батьків, незалежно від того, чи перебувають вони в офіційному, або знаходяться в розлученні. Виняток становить позбавлення батьківських прав за рішенням суду.

Нижче наведено приблизний зразок згоди, складеного обома батьками.

Директору середньої школи № 30

Іванової І. І.

батьків учня 4-В класу

Петрова Петра Петровича, 2005 р.н..,

проживає за адресою: Харківське шосе, 356, кв. 2,

Матері Петрової Ірини Леонідівни,

проживає: Харківське шосе, 356, кв. 2,

Батька Петрова Ігоря Івановича,

прожівающегоя: Харківське шосе, 356, кв. 2,

Згода на обробку персональних даних дитини

Справжнім заявою ми даємо дозвіл адміністрації школи на збір, обробку, використання і зберігання персональних даних нашого дитини виключно в межах, необхідних для забезпечення освітнього процесу та суміжних з ним правовідносин, пов`язаних із соціальними правами нашу дитину.

Передачу третім особам персональних даних нашого дитини дозволяємо виключно у випадках, передбачених чинним законодавством, про що адміністрація повинна повідомити нас в установленому порядку.

Петрова І. Л., дата.

Петров І. І., дата.

За бажанням батьки можуть скласти окремі листи згоди на обробку персональних даних, кожен від свого імені.

Чи можна обробляти відомості про особу без згоди власника?

За загальним правилом обробка особистої інформації без добровільної згоди власника незаконна. Виняток становлять випадки, коли інформація обробляється без згоди власника для захисту його життєво важливих інтересів.

У деяких випадках можна обробляти особисту інформацію без письмової згоди її власника:

при видачі власнику бази даних дозволу;
при укладанні угоди в інтересах громадянина і за деякими іншими підставами.

Які санкції передбачені за порушення порядку поводження з особистою інформацією?

Дисциплінарна. Застосовується до працівників, в порушення посадових обов`язків не забезпечили захист персональних даних.
у вигляді штрафів досить серйозна і накладається на винну особу (на громадян - у розмірі від 300 до 500 крб.- на посадових осіб - від 500 до 1000 крб.- на юридичних осіб - від 5000 до 10 000 руб. - в залежності від скоєного правопорушення і правового статусу порушника).
Матеріальна. Може наступити за рішенням суду, якщо порушенням прав особи на збереження персональних даних йому заподіяно матеріальну або

Інформація про особу захищена законом чинності її особливої важливості, а значить, необхідно виконувати всі вимоги закону про захист персональних даних.

В век информации и интернет-пространства данные передаются и распространяются с невиданной доселе быстротой. Социальные сети подливают масла в огонь, делая личные данные пользователей практически общедоступными. Но всегда ли сам владелец согласен с тем, что сведения о нём собирают, изучают, хранят и передают?

Персональные данные: что к ним относится?

Сведения о лице столь важны и значимы, что законодатель решил, наконец, юридически урегулировать эту сферу и определил персональные данные как информацию о лице, которая его идентифицирует.

Сюда относятся:

имя, отчество, фамилия;
место проживания;
дата и место рождения.

Отдельный правовой режим установлен для сведений, представляющих риск для прав и свобод субъекта персональных данных и включающих сведения о:

расовом или этническом происхождении;
национальности;
религиозных и мировоззренческих взглядах;
членстве в политических партиях и профсоюзах;
привлечении к уголовной ответственности;
здоровье, половой жизни, биометрических и генетических данных.

К персональным относятся паспортные и другие регистрационные сведения, данные о семейном или имущественном положении (за исключением государственных служащих) и многие другие, так как их перечень законодателем не ограничен.

Законом установлена и форма согласия на обработку персональных данных. Такое разрешение оформляется письменно, дабы быть уверенным в безусловном согласии владельца информации.

В чём заключается обработка персональных данных?

Каждый гражданин может знакомиться со сведениями о другом лице как по роду работы, так и в процессе неофициального общения, читая газеты или просматривая интернет-страницы. Такое ознакомление не означает обработку персональных данных: прочёл, услышал, узнал - и, возможно, забыл. Или просто взял на заметку.

Если же информация о лице собирается для последующей систематизации, использования, передачи или хранения - это уже обработка личных данных. Такой процедурой занимаются, например, поликлиники или школы: полученные данные регистрируются, заносятся в базы и каталоги, классифицируются для последующего использования в своих уставных целях.

Журналист, писатель или частное лицо может обрабатывать личную информацию исключительно в творческих целях без соблюдения юридических норм.

Ограничения на обработку личной информации

Сбор и обработка персональных данных допускаются исключительно для выполнения уставных задач и достижения установленной цели. Например, поликлиника может использовать полученную от пациентов личную информацию только для оказания медицинской помощи указанным лицам.

Целые массивы с личной информацией обрабатывают страховые компании, турагентства, транспортные предприятия, коммунальные службы и другие подобные юридические лица. Указанные организации могут пользоваться такой информацией только для выполнения своих задач перед потребителем и не имеют права собирать сведений больше, чем это необходимо для конкретной ситуации.

Нельзя собирать данные, представляющие риск для прав и свобод лица, если такие сведения не предоставлены самим лицом, например, член политической партии представил сведения о себе непосредственно партийной организации.

Кто имеет право обрабатывать сведения о лице?

Проводить какие-либо действия с персональными данными может исключительно тот, кому владелец данных дал согласие.

Бывают и исключения из правил, например, следственные органы могут обрабатывать информацию об обвиняемом без его согласия. Такое право следователя вызвано необходимостью защиты общественных интересов и выполнением им своих должностных обязанностей.

Налоговые, пенсионные органы также производят различные операции с личной информацией не только для выполнения своих обязанностей, но и для обеспечения прав граждан.

Мобильные операторы обладают немалым объёмом личных сведений об абонентах. Разумеется, такую информацию они могут использовать только для предоставления качественной мобильной связи пользователю.

Персональные данные на работе

Чаще всего личную информацию предоставляют при трудоустройстве. Законом установлен перечень обязательных сведений о работнике, без которых приём на работу невозможен:

имя, отчество, фамилия;
дата рождения;
место жительства;
серия, номер, дата выдачи паспорта;
регистрационные налоговые и страховые номера;
семейное положение;
состояние здоровья и некоторые другие сведения.

С получением указанных данных закон связывает определённые правовые последствия по оплате труда, предоставлению отпусков, льгот и многим другим вопросам.

Разумеется, каждый гражданин может отказаться от разглашения сведений о себе, но в этом случае работодатель получает право отказать ему в приёме на работу - такова правовая взаимосвязь. Чаще всего проблем при оформлении не возникает, так как работник добровольно предоставляет нужную информацию.

Впрочем, следует помнить, что работодатель не имеет права на операции с данными работника о национальной или партийной принадлежности, религиозных взглядах и некоторых других.

Что такое согласие на обработку персональных данных?

Разрешение владельца персональных данных на их обработку обычно оформляется в письменной форме, в том числе и при трудоустройстве.

Наученные горьким опытом или просто осторожные компании просят потребителей подписать соответствующие заявления при оформлении дисконтных карт и участии в акциях; поликлиники, школы, вузы и другие учреждения также разработали типовое согласие на обработку персональных данных.

Образец перед подписанием следует внимательно изучить и убедиться, что запрашиваемая информация действительно необходима конкретному лицу. Письменная форма согласия на обработку персональных данных позволяет подтвердить добрую волю владельца.

Оговорки о персональных данных вносятся практически во все договоры: хозяйственные, трудовые, потребительские, ведь в деле соблюдения закона лучше немного перестараться, чем недоглядеть.

Письменное оформление

Ниже приведена письменная форма согласия работника на обработку персональных данных.

Директору завода «Сельхозмаш»

Иванову И. И.

тракториста цеха механизации

Аристова Олега Аркадьевича.

Место составления.

Данным заявлением даю письменное разрешение на сбор, обработку, использование и хранение моих персональных данных, в пределах, необходимых для обеспечения моих трудовых и социальных прав, оплаты установленных налогов, сборов и других обязательных платежей, внесения обязательных взносов в государственные фонды, а также для иных целей, вытекающих из трудовых и смежных с ними правоотношений между мной и работодателем и в пределах, предусмотренных действующим законодательством.

Работодатель имеет право передавать мои персональные данные третьим лицам только в случаях, прямо установленных законом.

Согласие на сбор и обработку персональных данных работник обычно подписывает при оформлении на работу и предоставлении всех необходимых документов. Имеет смысл затребовать от него такое заявление до подписания приказа о приёме на работу.

Согласие на обработку персональных данных: образец

Одним из нестандартных вариантов в сфере обработки личных данных становится выдача родителями согласия образовательному учреждению на операции с личными данными их несовершеннолетнего ребенка. Разумеется, школа вынуждена использовать сведения о детях и их родителях для предоставления образовательных услуг. Выдать такое разрешение имеют право родители как законные представители несовершеннолетних детей.

Совет юриста: о согласиях на обработку персональных данных ребенка следует спрашивать обоих родителей, независимо от того, состоят ли они в официальном, гражданском браке или находятся в разводе. Исключение составляет лишение родительских прав по решению суда.

Ниже приведён примерный образец согласия, составленного обоими родителями.

Директору средней школы № 30

г. Москва

Ивановой И. И.

родителей ученика 4-В класса

Петрова Петра Петровича, 2005 г. р.,

проживающего: Харьковское шоссе, 356, кв. 2,

Матери Петровой Ирины Леонидовны,

проживающей: Харьковское шоссе, 356, кв. 2,

Отца Петрова Игоря Ивановича,

проживающегоя: Харьковское шоссе, 356, кв. 2,

Согласие на обработку персональных данных ребёнка

Настоящим заявлением мы даём разрешение администрации школы на сбор, обработку, использование и хранение персональных данных нашего ребёнка исключительно в пределах, необходимых для обеспечения образовательного процесса и смежных с ним правоотношений, связанных с социальными правами нашего ребёнка.

Передачу третьим лицам персональных данных нашего ребёнка разрешаем исключительно в случаях, предусмотренных действующим законодательством, о чём администрация должна уведомить нас в установленном порядке.

Петрова И. Л., дата.

Петров И. И., дата.

По желанию родители могут составить отдельные листы согласия на обработку персональных данных, каждый от своего имени.

Можно ли обрабатывать сведения о лице без согласия владельца?

По общему правилу обработка личной информации без добровольного согласия владельца незаконна. Исключение составляют случаи, когда информация обрабатывается без согласия владельца для защиты его жизненно важных интересов.

В некоторых случаях можно обрабатывать личную информацию без письменного согласия её владельца:

при выдаче владельцу базы данных разрешения;
при заключении сделки в интересах гражданина и по некоторым иным основаниям.

Какие санкции предусмотрены за нарушение порядка обращения с личной информацией?

Дисциплинарная. Применяется к работникам, в нарушение должностных обязанностей не обеспечившим защиту персональных данных.
Административная. Ответственность в виде штрафов довольно серьёзна и налагается на виновное лицо (на граждан - в размере от 300 до 500 руб.; на должностных лиц - от 500 до 1000 руб.; на юридических лиц - от 5000 до 10 000 руб. - в зависимости от совершённого правонарушения и правового статуса нарушителя).
Материальная. Может наступить по решению суда, если нарушением прав лица на сохранность персональных данных ему причинен материальный или моральный ущерб.

Информация о лице защищена законом в силу её особой важности, а значит, необходимо выполнять все требования закона о защите персональных данных.

Согласие на обработку персональных данных — относительное нововведение законодательства, обеспечивающее защиту личной информации о человеке от неправомерного использования. Согласие на обработку персональных данных требуется при трудоустройстве, открытии банковского счета и во многих других жизненных ситуациях. Основания и последствия дачи такого согласия, отказа от его предоставления или отзыва изложены в настоящей статье.

Что является персональными данными

Понятие персональных данных дается в ст. 3 одноименного закона № 152-ФЗ от 27.07.2006. Это все сведения, относящиеся к человеку, то есть к физическому лицу. Иными словами, персональными данными можно считать абсолютно любую информацию — от имени до содержания трудовой книжки.

Однако, несмотря на то, что на обработку (то есть изучение, хранение, передачу и т. д.) таких сведений необходимо согласие их носителя, далеко не все из них требуют соблюдения конфиденциальности.

Закон «О персональных данных» делит их на 3 категории:

общедоступные — основные анкетные данные (имя, отчество, фамилия, гендерная принадлежность, дата рождения и т. д.);
биометрические — внешние данные и некоторые физиологические особенности (последние — при условии их визуального определения);
специальные — национальность, вероисповедание, сведения о состоянии здоровья, а также данные о взаимоотношениях с законом (судимость, привлечение к ответственности), частично — информация в сфере занятости (причины увольнения и т. д.).

огласие на обработку персональныхданных требуется от их носителя только при использовании второй и третьей категорий, то есть специальных и биометрических. Общедоступная информация может использоваться свободно в рамках закона, а также в соответствии с общепринятыми канонами морали и этики.

Исключение — обработка информации в рамках уголовного дела, в ходе оперативно-розыскной деятельности, в целях установления личности при отсутствии документов (в основном касается биометрических данных) и в прочих подобных ситуациях.

В таких ситуациях согласия на обработку персональных данных не требуется.

Защита персональных данных работника

Принимая сотрудника на работу, работодатель, в соответствии со ст. 65 Трудового кодекса РФ, требует от него ряд документов, а именно:

паспорт;
диплом или другой документ, подтверждающий наличие образования или квалификации;
трудовую книжку (исключение — первичное трудоустройство);
СНИЛС;
военный билет (обязательно для мужчин, для женщин — в случае постановки на воинский учет).

Если должность, на которую претендует соискатель, не предполагает ее замещения гражданином, имеющим судимость, может потребоваться еще и соответствующая справка.

Все эти документы содержат персональные данные о будущем или настоящем сотруднике. Поэтому, как только они оказываются в руках работодателя, в действие вступают положения гл. 14 ТК РФ, обеспечивающие конфиденциальность личной информации.

В частности, ст. 86 ТК РФ дает руководителям согласие на обработку персональных данных работника только в служебных целях, которыми могут являться:

Не знаете свои права?

оказание содействия в продвижении сотрудника по карьерной лестнице или получении им образования;
обеспечение безопасности подчиненных;
контроль за эффективностью труда работников.

Согласно п. 8 ст. 65 ТК РФ работодатель должен под роспись довести до работника, каким образом и в каком порядке будут храниться, обрабатываться и использоваться предоставленные им сведения. Согласие на обработку персональных данных при приеме документов от работника нужно обязательно, при этом работник предупреждается о возможности отказаться либо в дальнейшем представить отзыв согласия на обработку персональных данных, а также о последствиях этого.

Последствия отказа от дачи согласия на обработку персональных данных

Сам по себе отказ от согласия на обработку персональных данных юридических последствий не несет — в силу ч. 1 ст. 9 закона № 152-ФЗ согласие должно быть выражено добровольно и свободно.

Однако ч. 5 ст. 6 этого же закона допускает отсутствие согласия на обработку персональных данных, если это необходимо в целях исполнения договора, в том числе и трудового. Иными словами, работодатель, исполняя свои обязанности, возложенные на него законом, может в интересах работника — субъекта персональных данных обработать эти сведения без его согласия (при условии использования данных исключительно в служебных целях).

Положение ч. 5 ст. 6 закона № 152-ФЗ распространяется на уже действующих сотрудников, то есть принять соискателя на работу без его согласия на обработку персональных данных работодатель не сможет — трудового договора еще нет, соответственно, и обязанности его исполнять у руководителя тоже нет.

Кроме того, в ряде случаев отказ от согласия на обработку персональных данных всё же может привести к нежелательному результату. Например, если в организации действует пропускной режим, то выписать (заменить) сотруднику пропуск при таких обстоятельствах работодатель не сможет — это действие выходит за рамки служебных целей. Таким образом, отсутствие согласия здесь означает невозможность исполнения трудовых функций.

Ответственность за разглашение персональных данных

В силу ст. 90 ТК РФ ответственность работодателя за разглашение персональных данных варьируется от дисциплинарной до уголовной. То есть любое нарушение конфиденциальности личной информации о работнике, будь то передача сведений или неправомерное их использование, обойдется для виновного весьма суровым наказанием.

Например, в соответствии со ст. 137 Уголовного кодекса РФ, подобные действия могут стоить руководителю должности или даже свободы на срок до 2 лет.

Таким образом, законодательство содержит все необходимые инструменты для того, чтобы работники могли не опасаться за разглашение информации о себе.

Однако, прежде чем ставить подпись в форме согласия на обработку персональных данных, имеет смысл выяснить, не выходят ли запрашиваемые сведения за рамки необходимых для трудоустройства или кадровых перестановок.

Например, сведения о наличии или отсутствии судимости требуются только в тех случаях, когда это нужно для соответствия занимаемой должности. То есть, устраиваясь на работу менеджером по продажам, такие данные предоставлять не нужно. Соответственно, и согласие на обработку персональных данных такого характера тоже предоставлять не следует.

Уведомление об обработке персональных данных

Ст. 22 закона № 152-ФЗ обязывает работодателя вначале направить уведомление об обработке персональных данных в специализированный орган, которым является Роскомнадзор. Уточнить, выполнил ли руководитель это условие, можно на официальном интернет-портале службы.

Кроме того, перед тем как дать согласие на обработку персональных данных, будет нелишним удостовериться в том, что работодатель имеет на это право, то есть является оператором. В этом тоже поможет сайт Роскомнадзора.

Отзыв согласия на обработку персональных данных

Отзывать согласие на обработку персональных данных имеет смысл в 2 случаях:

при выявлении со стороны работодателя нарушения в части хранения и обеспечения конфиденциальности информации о сотруднике;
при увольнении.

Отзыв составляется в свободной форме, но при его оформлении стоит сослаться на 2 нормы закона № 152-ФЗ: п. 1 ст. 9, устанавливающий добровольность дачи согласия на обработку персональных данных, и п. 5 ст. 22, регламентирующий обязанность оператора (в данном случае — работодателя) прекратить обработку и уничтожить всю имеющуюся у него информацию о сотруднике.

Работодатель должен уничтожить все сведения в течение 30 дней с того момента, как работник отозвал свое согласие на обработку персональных данных.